suvij's reviews
298 reviews

Abstraction by 駕籠真太郎, Shintarō Kago

Go to review page

5.0

Ха-ха!

Щойно перед цим я написав, що Каґо не може мати 5 із 5 за книжку. Але ця «абстрактна», фізіологічно-насильницька манга — мастрід для усіх, хто цікавіться культурою коміксу, манги, і взагалі.

Він просто бере одну сторінку, і починає крутити її туди і сюди, наче вона не дво- а тривимірна.
Треба дивитися.
Paying for It: A Comic-Strip Memoir about Being a John by Chester Brown

Go to review page

4.0

Треба сказати, соціальний комікс — досить складний жанр.
Ця книжка про стосунки клієнта з повіями. Її надзавдання — декриміналізація проституції (в Канаді).

В силу характера головного персонажа (протипом якого є сам Честер Браун) вона позбавлена широкого емоційного спектру. В ній немає бурхливих пристрастей, страждань чи драми. Для самого героя історія має цілком щасливий кінець.

Скажу чесно — після фінального титру іде ще досить багато сторінок із роз'ясненнями, додатками і нотатками. Я їх проглянув, детально не вчитуючись, бо в цілому згоден з позцією автора, принайнмні, суто теоретично. Не знаю, чи перейдуть мої знання в практичну площину.
Книжка хороша. Шкода навіть, що в перекладі немає — я би порадив кільком знайомим.
I Kill Giants by J.M. Ken Niimura, Joe Kelly

Go to review page

4.0

Досить яскравий зразок інді-комікса.
Головна героїня — підліток, яка вибивається зі свого оточення і поглядами, і вчинками. Її оточує ворожий світ. Когось треба перемогти, а з кимось — навпаки, помиритись.
Потенційний зацікавлений читач — теж підліток, напевно.
Грамматика фантазии. Введение в искусство придумывания историй by Gianni Rodari

Go to review page

4.0

Насправді я навіть не очікував, що книжка Родарі настільки захопить мене вигадливою першою частиною, що я прочитаю і другу, умовно педагогічну. «Граматику фантазії» написано з великою любов'ю до слова і до дітей. Думаю, з часом, коли ці перші враження почнуть забуватися, книгу варто перечитувати.

59 Seconds: Think a Little, Change a Lot by Richard Wiseman

Go to review page

3.0

Тут — книжка про все на світі, популярна, але водночас досить наукова. Автор, розкриваючи якусь із тем покращення повсякденного життя, активно покликається на чужі, а часом і власні дослідження.
Розповіді про польові випробування різних ідей завершуються короткими резюме у вигляді інструкцій до дії. Вся книжка має подібний підсумок: екстракт рецептів, що мають підвищити настрій.

Треба сказати, що оцінку 3, а не 4 з 5 я вивів тільки тому, що в процесі читання дедалі більше розумів: це не мій тип книги. Все-таки, я більше полюбляю вигадки й історії. А може, річ у тому, що я не встигаю так майстерно конструювати власне життя, як до цього спонукає Річард Вайзмен.

Залишається сподіватся, я забуду не все з прочитаного.
Understanding Comics: The Invisible Art by Scott McCloud

Go to review page

4.0

Не так і багато про комікси пишуть «всерйоз»: зазвичай переказують кілька слів з біографії художника перед галереєю його робіт. Альбоми з екскізами і фраґментами сценарію, які виходять після успіху (або екранізації) коміксу, як приміром, було з Watchmen, показують нам «творчу майстерню письменника», але чернетка роману і дослідження, зрозуміло, не одне й те саме.

Саме тому для людей, що цікавляться коміксами (як їх не назви), ця мальована книг — точно мастрід.

Місцями наївний («американський») стиль викладу межує з аналітичними викладками і систематизацією. В ідеалі, вона повинна провокувати на суперечки, але мені вона дещо прояснила в голові, про деякі речі нагадала і розказала пару зворушливих історій.

Найбільше мене вразив сьомий розділ. Останній, як на мене, взагалі можна не читати.

Послухати виступ Скотта на ТЕДі можна тут: http://youtu.be/fXYckRgsdjI
Його сайт: http://scottmccloud.com/

Крім того, його книга — чергове з підтверджень стрімкої візуалізації (детекстуалізації) сучасної культури в цілому, цього разу — в культурно-історичній перспективі.